A A A K K K
для людей із порушенням зору
Веселівська селищна територіальна громада
Запорізька область, Мелітопольський район

Почесні громадяни смт Веселе

КУЗЬМІНОВ

ПАВЛО МИКОЛАЙОВИЧ

Народився 23 червня 1930 року в селищі Веселому.

Навчався у Веселівській початковій школі № 1 і Веселівській середній школі № 2.

1946 року поступив у залізничне училище № 1 м. Мелітополь по спеціальності слюсар по ремонту паровозу. Після закінчення училища в 1948 році разом з групою помічників-машиністів був направлений на Південно-Донецьку залізну дорогу депо Іловайськ.

У 1950 році був призваний на Балтійський Флот м. Любава ЛРСР пройшов навчання - військово-морську підготовку в двох електромеханічних школах машиніста-турбініста кораблів надводного базування.

З 1951 по 1955 роки служив на есмінці «Поривистий».

Закінчив службу капітан-лейтенантом запасу. В 1956 році звільнений з Флоту.

У 1957-1959 роках працював завідуючим електростанції і директором комунгоспу.

Приймав участь в будівництві Північного і Південного водозабору для забезпечення питною водою селище Веселе та заводи.

Багато сил і енергії віддав розвитку Веселівських промислових підприємств, так, працюючи на трьох заводах: «Госптовари», «Продмаш» та «Мелітопольпродмаш» безпосередньо приймав участь у проектуванні нестандартної механізованої лінії закаточних бочок, автоматичної лінії гальванопокриття, лінії скобяних виробів.

Після виходу на заслужений відпочинок займається громадською діяльністю в селищі, зустрічається з молоддю селища, де проводить велику роз’яснювальну, пошукову та виховну роботу. Його творчість, як капітана-лейтенанта запасу ВМФ, задуми, активність, працьовитість втілені в створені, по його ініціативі та при безпосередній участі, монументи і пам’ятні знаки («Якорь»).

Нагороджений 5 ювілейними медалями Великої Вітчизняної війни та медаллю селищної ради «За заслуги перед громадою селища».


ШРАМЕНКО

ІВАН МАКАРОВИЧ

Народився 19 вересня 1924 року. Корінний мешканець Веселівщини.

В 1941 році закінчив 8 класів Веселівської СШ № 1, в якій вчили не тільки основні предмети, а також проводилися уроки праці і оборони, після яких здавали норми на значки ГНО, ПВХО, «Ворошиловський стрілець».

29 жовтня 1943 року був призваний до армії, призовників направили для поповнення 87 полку 33 гвардійської дивізії 2-ї армії. Воював на 4-му Українському та 1-му Прибалтійському фронтах, визволяв наш край, Крим, Прибалтику, Білорусь, Східну Прусію, був поранений в кінці 1944 року, 6 місяців госпіталю, де і зустрів День Перемоги. Інвалід Великої Вітчизняної війни І групи. За проявлену мужність і відвагу у боях з ворогом гвардії сержант Шраменко І.М. нагороджений багатьма орденами та медалями, в тому числі двома медалями вищої солдатської звитяги «За отвагу».

Після війни більше 40 років працював бухгалтером Веселівської ощадної каси. Після виходу на пенсію продовжує проводити велику виховну, патріотичну роботу серед молоді селища, часто зустрічається з учнями Веселівських ЗОШ № 1, 2, районної різнопрофільної гімназії, аграрного ліцею; приймає активну участь у громадському житті селища, вніс багато пропозицій щодо вирішення ряду соціально-економічних питань.

Рішенням виконавчого комітету селищної ради нагороджений медаллю «За заслуги перед громадою селища». В серпні 2013 року рішенням Веселівської селищної ради присвоєно звання «Почесний громадянин смт. Веселе».


РУДИК
ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

Народився 12 червня 1959 року    в с. Зелене Веселівського району Запорізької області.

З 1966р. по 1976р. навчався в середній школі с. Широке Веселівського району Запорізької області.

Після закінчення школи поступив на денне навчання до Запорізького державного педагогічного інституту, який закінчив у 1980 році, здобувши кваліфікацію вчителя історії та суспільствознавства.

З 1980 року почав працювати вчителем історії Запорізької середньої школи Веселівського району Запорізької області.
З 1982р. по 1984р. – служба в лавах збройних сил СРСР.
З 1984р. по 1985р. – вчитель історії Запорізької середньої школи Веселівського району Запорізької області.
В 1985 та  1986 роках – голова виконкому Запорізької сільської ради народних депутатів Веселівського району Запорізької області. 
З 1986р. по 1991р. на партійній роботі: інструктор, завідуючий відділом, другий секретар Веселівського райкому Компартії України.
З 1991р. по 1994р. – вчитель Гоголівської та Новоолександрівської  шкіл Веселівського району Запорізької області.
В 1994 та 1995 роках – завідувач відділом освіти Веселівської райдержадміністрації Запорізької області.
З 1995р.  по 2005р.  – заступник директора приватного підприємства.
З 2005р. по 2009р. – голова Веселівської райдержадміністрації Запорізької області. В 2008 році закінчив навчання в Національній академії державного управління при Президентові України, здобувши кваліфікацію магістра управління суспільним розвитком.
З 2009 по серпень 2010 року працював керуючим Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів.
6 червня 2014 року на 55-му році життя Рудик В.І. помер.


Орел
Василь Павлович

Народився 05 лютого 1939 року  в с. Верби Нижньосірогозького району Херсонської області.
Після закінчення в 1961 році Запорізького педінституту працював вчителем Єлизаветівської школи. В 1965 році був вибраний першим секретарем Веселівського райкому   комсомолу, де працював до 1968 року. З 1968 по 1988 рік працював на різних посадах в райкомі партії. З 1988 року по 1990 рік очолював Веселівський завод СЗМ. Працював  начальником управління соціального захисту населення райдержадміністрації.
Після виходу на заслужений відпочинок 15 років на громадських засадах очолює районну ветеранську організацію, являється депутатом районної ради, членом виконавчого комітету селищної ради.
Василь Павлович є старожилом селища, все своє життя та трудову діяльність присвятив розвитку нашого краю і районного центру.
За розвиток ветеранського руху, патріотичне виховання молоді Указом Президента України нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, присвоєно звання «Почесний ветеран України», нагороджений орденами та медалями Радянського Союзу, нагороджений медаллю «За заслуги перед громадою селища». 
Рішенням 42 сесії селищної ради від 07.02.2014 року присвоєно звання «Почесний громадянин смт. Веселе».


Л Ю Б Е Н К О 
ВІРА ВАСИЛІВНА

Віра Василівна народилася в 1921 році в смт.Веселе Веселівського району. Освіта середня, закінчила Запорізькі курси вчителів, в 1948 році.
Все своє трудове життя посвятила вихованню та навчанню дітей, працюючи вчителем в СШ № 1 і № 2.
В період Великої Вітчизняної війни працювала санінструктором 315-ї Мелітопольської Червонопрапорної стрілкової дивізії, допомагаючи пораненим солдатам, підтримуючи їх добрим словом та турботою.
Працюючи в школі і після  виходу на пенсію вела велику військово-патріотичну роботу серед молоді. Організувала музей „Бойової слави” в честь 315 дивізії, зустрічі учнів з учасниками бойових дій за визволення Мелітополю та селища Веселе.
Її трудові та бойові заслуги відзначено присвоєння звання „Відмінник народної  освіти України” та нагородженням Почесним знаком  „Ветеран-315”.
Виховала двох дітей - сина і доньку. 
Померла, Віра Василівна, в 1990 році, похована на українському кладовищі.


Б О Б Р О В 
ЛЕОНІД СЕМЕНОВИЧ

Леонід Семенович народився в 1906 році в м.Сталіно Донецької області.
Освіта вища, закінчив Донецький медичний інститут, за фахом лікар-терапевт, в 1937 році.
В Веселівський район прибув в 1948 році після призначення на посаду  головного лікаря районної лікарні, в послідуючому - районний хірург, онколог.
В період Великої Вітчизняної війни, працюючи хірургом Каменко-Дніпровського району надавав лікарську допомогу населенню, а також партизаном загону Баранова.
Бойові заслуги відзначено медаллю „За перемогу на Німеччиною” та пам’ятним знаком „Перемога в Великій Вітчизняній війні”.
В після воєнні роки його нагороджено орденом „Знак пошани”. 
За заслуги перед громадою селища, йому присвоєно звання „Почесного громадянина смт.Веселе”.
В честь сім’ї Бобрових, їх прізвищем названа вулиця селища. 
Разом з дружиною виховав трьох дітей – двоє рідних і одного племінника.
Помер, Леонід Семенович, в 1988 році, похований на російському кладовищі.


К И Р И Ч Е Н К О 
ОЛЕКСІЙ НЕСТЕРОВИЧ

Олексій Несторович народився в 1927 році в с.Підгірне Дніпропетровської області.
Освіта вища, закінчив Дніпропетровський сільськогосподарсь-кий інститут, за фахом вчений агроном.
Переїхавши, в 1930 році разом з батьками, в Веселівський район, він все своє життя присвятив його подальшому становленню та розвитку.
Після демобілізації з армії, у 1956 році, обрано секретарем парторганізації колгоспу ім.Фрунзе, де в послідуючому став керівником цього ж господарства, до якого приєдналися села Новоолександрівка та Ясна Поляна.
З 1965 року він на партійні роботі - обирається спочатку другим, а з серпня 1967 року першим секретарем Веселівського райкому партії. Він був чудовим організатором, вмілим і чуйним керівником, жив і працював на благо людей та району.
Його трудові заслуги відзначено орденом Леніна, Трудового Червоно Прапора та рядом медаллю. В 1973 році йому присвоєно звання ”Героя Соціалістичної Праці”. 
Після виходу на пенсію переїхав на проживання в м.Запоріжжя.
Разом з дружиною виростили та виховали двох дітей - сина та доньку.
Помер, Олексій Несторович, в 2004 році, похований на кладовище в м.Запоріжжя.


Б О Б Р О В А
МАРІЯ МИТРОФАНІВНА

Марія Митрофанівна народилася в 1918 році в с.Чупаловка Дніпропетровської області.
Освіта вища, закінчила Дніпропетровський медичний інститут, за фахом лікар-терапевт, в 1941 році.
В Веселівський район прибула в 1946 році на посаду терапевта районної лікарні, де пропрацювала  до виходу на пенсію в 1974 році.
В період Великої Вітчизняної війни, вона допомагала лікувати партизанів загону Баранова, який базувався у плавнях Каменко-Дніпровського району.
Бойові заслуги відзначені медаллями „Партизан Великої Вітчизняної війни ІІ ступеня”, „За  Перемогу на Німеччиною”.
В після воєнні роки її нагороджено орденом Леніна і „Знак Пошани”, присвоєно звання „Відмінника охорони здоров’я України”, Заслуженого лікаря України. 
За заслуги перед громадою селища, їй присвоєно звання „Почесного громадянина смт.Веселе”.
В честь сім’ї Бобрових, їх прізвищем названа вулиця селища. 
Разом з чоловіком виховала трьох дітей – двоє рідних і одного племінника.
Померла, Марія Митрофанівна, в 1992 році, похована на російському кладовищі.


Б Р А Г І Н Е Ц Ь 
ДМИТРО ВОЛОДИМИРОВИЧ

Дмитро Володимирович народився в 1929 році, в с.Велика Білозерня Запорізької області.
Освіта вища, закінчив Вищу партійну школу при ЦК КП України в 1963 році та Київський інститут народного господарства, за фахом економіст.
В 1965 році був обраний головою Веселівського районного комітету народного контролю.
В 1967 році обраний другим секретарем райкому партії, а в 1971 році головою райвиконкому, де пропрацював до 1985 року. Після закінчення повноважень голови до 1993 року працював головою колгоспу „Зоря”.
На всіх посадах він велику увагу приділяв розвитку всіх галузей народного господарства району.
Після виходу на пенсію довгий час очолював правління асоціації „Факел”, яке займалось питанням газифікації району.
Його праця визначена двома орденами Червоного Прапора і „Знак Пошани” та багатьма медалями.
За заслуги перед громадою присвоєно звання „Почесний громадянин смт.Веселе”.
Разом з дружиною виростив та виховав  двох дітей.
Помер , Дмитро Володимирович  в 2013 році, похований на російському кладовищі.


Б У Р И Й 
БОГДАН СТЕПАНОВИЧ

Богдан Степанович народився в 1936 році в с.Стефково Ряшивської області (територія Польщі). В 1950 році разом з батьками переїхав на  постійне проживання в Корніївку Веселівського району, по організованому переселенню.
Освіта вища, закінчив Мелітопольський інститут механізації та електрифікації с/г, за фахом інженер-механік, в 1970 році.
Після служби в армії, в 1959 р. демобілізувався в рідне село. Працював на різних посадах – механіка, головного інженера, заступника голови правління колгоспу „Победа”.
З 1974 по 1986 роки працював начальником ПМК-243, яка вела будівництво Північно-Рогачинської зрошувальної системи. З 1986 по 2001 роки працював директором Веселівського комбікормового заводу. Багато сил та енергії віддав будівництву заводу та відкриттю нових  ліній переробки та вироблення продукції.
Його праця відзначена медалями „За Трудову доблесть” і „За Трудову відзнаку”. За заслуги перед громадою присвоєно звання „Почесний громадянин смт.Веселе”.
Разом з дружиною виростив та виховав трьох дітей.
Помер, Богдан Степанович, в 2008 році, похований на російському кладовищі.


Г У Д К О В 
ГРИГОРІЙ СТЕПАНОВИЧ

Григорій Степанович народився в 1939 році в с.Орлівка Приморського району. 
Освіта вища, закінчив Харківський зооветеринарний інститут, за фахом вчений зоотехнік, в 1973 році.
В район приїхав працювати в 1974 році, в зв’язку з призначенням директором Веселівської міжколгоспної інкубаторної станції.
З 1978 по 1985 року працював начальником управління сільського господарства Веселівського райвиконкому.
В 1985 році був обраний головою правління СВК „Імені Фрунзе”, де пропрацював до 2007 року. Долаючи труднощі та негаразди він зберіг в комплексі виробничу базу бувшого колгоспу та колектив, який щорічно добивався соціально-економічного розвитку господарства. 
Його трудові заслуги відзначені нагородженням орденом „Ярослава Мудрого V ступені” та медаллю „За Трудову доблесть”.
Після виходу на пенсію переїхав на постійне місце проживання в м.Бердянськ.
Разом з дружиною виростив та виховав двох синів.
Помер, Григорій Степанович в    2008 році,  похований на українському кладовищі.


Х Р И С Т И Ч 
КОСТЯНТИН  ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Костянтин Олександрович народився 9 серпня 1946 року, в с.Часниківка Полтавської області.
Освіта вища, закінчив Полтавський інженерно-будівельний інститут, за фахом інженер-будівельник – в 1969 році.
В район приїхав після закінчення навчального закладу, де працював в ПМК-243, спочатку майстром, потім прорабом, начальником дільниці.
В 1974 році переведений в Веселівський райагробуд – головним інженером, а в 1987 році призначений керівником цієї ж організації.
Приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
В 2007 році очоливши громадську організацію „Веселе-2007”, яка під його керівництвом вирішила питання газифікації селища.
Його трудові заслуги визначені присвоєнням  звання „Заслужений будівельник України”.
За заслуги перед громадою йому присвоєно звання „Почесний громадянин смт.Веселе”.
Разом з дружиною виростив та виховав  двох синів.
Нині, Костянтин Олександрович, проживає в смт.Веселе, продовжує працювати.


К О Н О Ш К О 
ОЛЕКСАНДР   ЯКОВИЧ

Олександр Якович народився 14 жовтня 1924 року в м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Освіта вища, закінчив Мелітопольський інститут механізації та електрифікації сільського господарства в 1959 році, за фахом інженер-механік.

В Веселівський район прибув в 1968 році, в зв’язку з призначенням директором радгоспу „Южний”. За час керівництва господарством багато уваги приділяв укріпленню його матеріально-технічної бази, отриманню великих врожаїв с/г культур та високих надоїв від тварин. Суттєвий вклад вніс в розвиток соціальної інфраструктури селища, за рахунок будівництва житлових приміщень, автодоріг, школи та профтехучилища.

Його трудові та бойові заслуги відзначено орденами „Червоної Зірки”, „Вітчизняної війни” ІІ ст., „Жовтневої революції” та „Знак Пошани”.

Разом з дружиною виростив та виховав сина та доньку.

Помер, Олександр Якович, в 1989 році, похований на російському кладовищі.


Ерьоменко
Василь Данилович

Народився 6 лютого 1925 року в с.Кротовщина Велико-Богачанського району Полтавської області в сім*ї колгоспника. Пережив роки голодомору 1932-1933 року. В сім*ї де було троє дітей вижив один він. Юність опалена війною. В січні 1941 року вступив до ФЗН залізнично- шляхового будівництва. Потім м.Енгельс авіаційне училище. Навчався на загально-військового командира. В червня 1943 року училище увійшло до складу новостворюваної повітряно-десантної бригади. Далі другий Прибалтійський фронт. В 1944 році  був поранений та комісований. Отримав 2 групу інвалідності. Дальше потрапив до підрозділу Міністерства внутрішніх справ, де прослужив 10 років. 6 березня 1945 року присвоєно звання молодший лейтенант.

Цивільне життя розпочав з парторга МТС, далі інструктор Мелітопольського райкому партії, голова колгоспу, директор відгодівельного господарства, завідуючий насінневою лабораторією. З відзнакою закінчив  Кримську радпартшколу. А потім – Кримський сільгоспінститут. Набув кваліфікацію вченого агронома.

З 3 лютого1965 року працював у Веселівському районі, завідуючим відділом пропаганди та агітації райкому партії, заступником голови виконкому районної ради, секретарем  райкому Компартії України по ідеології. Тривалий час обіймав посаду головного держінспектора по заготівлях і якості сільгосппродукції.

Після виходу на пенсію приймав  активну участь в життєдіяльності  селища.  Працював методистом по пам*ятниках і музеях. Багато років був головою районної ветеранської організації. Нині – почесний голова.
Гвардії полковник у відставці. Автор книги пам*яті України загиблих в боях та переможців у Великій Вітчизняній війні з Веселівського району. Трудовий стаж більше 70 років. Нагороджений Орденом Вітчизняної війни, медаллю „За бойові заслуги”та  ювілейними нагородами.

Помер ,Василь Данилович в  2012 році , похований на російському кладовищі.


Роляк
Володимир Григорович

Народився 17 липня 1951р. Корінний мешканець смт.Веселе. В 1968р. закінчив Веселівську ЗОШ №1. У 1968-1969рр. навчався в Запорізькій обласній школі майстрів.

З 1969 р. по 1971р. - ніс службу в лавах Радянської Армії.

З 1972р. по 1974 р. працював майстром Веселівського МКДБУ. З 1974р. працював в Веселівському державному дорожньому підприємстві майстром, виконробом, головним інженером.

В 1982 році закінчив Житомирський  автодорожній технікум, з 1994р. працював керівником Веселівського Райавтодору. Неодноразово обирався депутатом селищної та районної ради.

Рішенням Веселівської селищної ради нагороджений медаллю „За розвиток та розбудову селища Веселе”. В липні місяці 2011року рішенням Веселівської селищної ради  просвоєно звання „Почесний громадянин смт.Веселе”.


 

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь