Соборність: Історія єдності, що надихає
22 січня – дата, яка об’єднує два знакових моменти в історії України: проголошення незалежності Української Народної Республіки в 1918 році та ухвалення Акта Злуки 1919 року, що засвідчив об’єднання українських земель у єдину державу. Цей день став символом прагнення українців до єдності, що долає географічні та політичні кордони, які розділяли наш народ.
Проголошення Соборності 1919 року – це не лише історична подія, а й потужний доказ того, що українці завжди прагнули єдності та свободи, навіть у найскладніші часи. Воно повністю спростовує російські наративи про те, що об’єднання українських земель відбулося лише у 1939 році з ініціативи сталінського режиму.
Акт Злуки став дороговказом для наступних поколінь у боротьбі за незалежність і соборність. Питання єдності української нації після цієї події вже ніколи не підлягало сумнівам. Українці початку ХХ століття показали приклад, як об’єднуватися після розпаду імперій. Сьогодні ж, у протистоянні російській агресії, ми підтверджуємо свою згуртованість, спільне прагнення до свободи й демократичного майбутнього.
Соборність – це не лише історична пам’ять. Вона залишається ключовим завданням сучасності, адже її повна реалізація настане лише тоді, коли кожен куточок України буде звільнений від окупанта. Єдність – це наша мета, а перемога – шлях до неї.
Попри десятиліття радянської пропаганди, яка намагалася розділити українців за регіональною ознакою, сьогодні ми демонструємо справжню єдність. Українці з усіх регіонів спільно працюють і борються заради незалежної, соборної держави. Разом ми творимо майбутнє, де кожен регіон, кожна громада є невід’ємною частиною єдиного, сильного українського народу.
Єдність українців – це не лише історичний факт, а й наша сила в сьогоденні. Соборність залишається основою нашої боротьби, орієнтиром, який веде нас до Перемоги.
