Профілактика вчинення самогубства серед підлітків – перший крок на шляху до його запобігання
Всесвітній день запобігання самогубствам або Всесвітній день запобігання суїциду — міжнародна дата, яка відзначається по всій планеті щорічно, починаючи з 2003 року, 10 вересня, з метою сприяння діяльності щодо запобігання самогубств у всьому світі.
Всесвітній день запобігання самогубствам почали проводитися з ініціативи Міжнародної асоціації по запобіганню самогубствам (МАПС) при активній підтримці Всесвітньої організації охорони здоров'я та під патронажем Організації Об'єднаних Націй.
Напередодні цієї дати, завідуючим відділу соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді, Нудьгою Юлією, та фахівцем із соціальної роботи, Репіною Юлією, було здійснено профілактичний рейд сімей, які опинилися у складних обставинах та донесено до них інформацію щодо ознак суїцидальної поведінки підлітка.
Було зазначено, що діти, які вчиняють суїцид, на час скоєння самогубства, зазвичай страждають від сильного душевного болю і перебувають в стані стресу, депресії, відчувають неможливість впоратися із своїми проблемами і дивляться в майбутнє без надії. За деякий час перед скоєнням суїциду, як правило, можна помітити зміну звичайної поведінки дитини, у т.ч.:
– у дитини спостерігається відсутність планів на майбутнє та зануреність в роздуми про смерть («Чому це повинно мене турбувати? Адже завтра я можу померти»);
– дитину непокоїть постійне відчуття самотності, непотрібності, провини або смутку;
– відзначаються раптові напади гніву, часто – через дрібниці;
– часто дитина може скаржитися на соматичне нездужання (болі в животі, головні болі, постійну втому, часту сонливість), безсоння або підвищену сонливість, втрату апетиту або навпаки з’являється імпульсивна обжерливість;
– незвично зневажливе ставлення до свого зовнішнього вигляду;
– залучення до алкоголю або наркотиків або посилене їх споживання.
Також було надано рекомендації щодо заходів задля попередження самогубства:
1. Необхідно постійно розмовляти з дитиною, задавати їй питання про її стан, вести бесіди про майбутнє, будувати плани.
2. Потрібно «вселити» в дитину оптимістичний настрій, впевненість, показати, що вона здатна досягати поставлених цілей.
3. Не звинувачувати її у «вічно незадоволеному вигляді» і «буркотливості», краще показати їй позитивні сторони і ресурси її особистості.
4. Не треба порівнювати її з іншими дітьми – більш успішними, бадьорими, добродушними. Ці порівняння погіршать і без того низьку самооцінку підлітка. Можна порівнювати тільки підлітка-сьогоднішнього з підлітком-вчорашнім, і налаштувати на позитивний образ підлітка-завтрашнього.
5. Кожен день необхідно дізнаватись про щось нове, робіть те, що ніколи раніше не робили. Вносити позитивну різноманітність в повсякденне життя своєї дитини.
6. Підліток повинен дотримуватися режиму дня. Необхідно простежити за тим, щоб він добре висипався, нормально харчувався, достатньо часу перебував на свіжому повітрі, займався рухливими видами спорту. Депресія – психофізіологічний стан. Необхідно підтримувати фізичний стан підлітка в цей період.
7. Бажано контролювати перегляд недитячих телепередач, кінофільмів, особливо з демонстрацією над можливостей, стрічку активності на сторінках у соцмережах, особливо в закритих групах.
8. До всіх натяків на суїцид слід ставитися з усією серйозністю. Якщо не зважаючи на всі заходи, Ви помічаєте, що проблема існує, зверніться за консультацією до фахівця (психолога або психотерапевта).
Відділ соціальної служби для сім’ї, дітей та молоді
