Свято Івана Купала
Свято Купала є одним з найдавніших і найбільш улюблених у народі. Це дохристиянське свято збіглося з християнським святом Різдва Святого Пророка Предтечі та Іоанна Хрестителя.
7 липня час літнього протистояння Сонця, коли настають найкоротші ночі та найдовші дні, а за народними повір’ями, трави і квіти набирають найбільшої сили; дозрівають овочі й хліби, землероби готуються до жнив.
В основі купальських обрядів лежать культи вогню, води та рослинності. Купальські вогні – це відгомін культу сонця, купальська вода – символ цілющої сили, папороть – символ щасливої долі, чудодійна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево – родючість, щастя і символ дівочості.
Купальська ніч – найчарівніша ніч року. Перед нею дівчата плетуть вінки, а хлопці встановлюють на галявині купальське дерево – Купайлицю (велику вербову гілку). Дівчата прикрашають Купайлицю стрічками, квітами, співають пісень:
Купала на Івана.
Купався Йван,
Доведеться й нам.
Навколо нього водять танці та хороводи. На світанку кожна дівчина забирає з собою по уквітчаній галузці з того дерева. Якщо ту гілочку покласти під подушку перед сном, дівчині присниться суджений.
Існує традиція, крім Купайлиці, робити Марену – опудало жінки. Біля неї ставлять опудало Купайла з соломи і водять хороводи коло них. Наприкінці святкування Купайла та Марену спалюють або топлять. У далеких регіонах Мареною називають дерево - Купайлицю і теж топлять його.
Після цього дівчати тікають від хлопців до води, щоб поворожити. Вони пускають в річку свої вінки, на які кріплять свічки, і дивляться, куди попливе – якщо закрутиться на місці, значить доведеться ще рік дівувати, якщо пристане до дальнього берега, значить візьмуть заміж у далекі краї
Пливи, пливи, віночку з барвіночку,
За миленьким у цю нічку…
А хлопці тим часом нижче за течією намагаються впіймати дівочі вінки – хто зловить вінок коханої, буде мати з нею щастя.
На Купала обов’язково розпалюють вогнище, через яке хлопці й дівчата перестрибують парами. Якщо під час стрибка не розірвуть рук – будуть разом щасливі.
Купальська ніч – особлива. Рослини цієї ночі можуть розмовляти між собою і навіть переходити з місця на місце. Зілля, зібране цієї ночі, має особливі властивості, тому знахарі та чарівниці до ранку збирають собі рослини для ліків і чарів. Якщо у купальський вогонь кинути полин – проси чого хочеш, усе збудеться.
Але головна рослина цієї ночі – папороть. Бо на ній розквітає небачена квітка, і хто зірве її – розумітиме мову звірів і рослин. Сміливі хлопці і дівчата йдуть до лісу шукати чарівної квітки, хоч знають, що її охороняють нечисті сили.
Рівно опівночі папороть розцвітає на одну-єдину мить. Її потрібно швидко зірвати, сховати за пазуху і прожогом бігти додому. Головне – не обертатися, бо нечисті будуть лякати і намагатися квітку забрати собі.
Веселівська селищна бібліотека
