Вшанування пам’яті жертв Голодомору
З давніх-давен наша держава була відома родючістю своїх грунтів, щедрими врожаями, вирощеними завдяки натхненній праці трудящого люду.
Селяни невтомно викохували на полях і ланах культури, що згодом збирали втомленими руками й переносили до комор, із задоволенням споглядаючи дари рідної землі. Враховуючи це, ще жахливішою постає трагедія голодних 1930-х років, які спершу забрали в невинних господарів засоби до існування, а потім не погребували і їхніми життями.
У страдницькій історії українського народу багато речей, про які говорити страшно. Важко й неприємно усвідомлювати безжальність влади, жорсткість умов, у яких люди намагалися вижити та врятувати близьких, масштаби жертв і їхні страждання. Однак після довгого замовчування зрештою настає час, коли неприємна правда втомлюється ховатись у роках і випливає на поверхню. І найкращий вихід у такій ситуації – прийняти факти, що описують трагедію, і пам’ятати про її причини та наслідки. Чи не найважливішим шляхом осмислення сутності Голодомору є виявлення поваги до невинних жертв, чиї життя забрала жахлива буря, що пронеслась українськими землями.
Щорічне залучення учнів до заходів, організованих у зв’язку з днями пам’яті загиблих, є одним з аспектів виховання в КЗ «Веселівська ЗОШ I-III ст. № 1». На честь річниці 10-А клас провів вихїовну годину, на якому були присутні семи- й десятикласники та деякі вчителі, що взяли слово для підведення підсумків і допомогли зробити тему зрозумілішою для слухачів. Інформативна розповідь ведучих (Герасименко І., Найдьон А., Гавриш Я., Шавлюк А.) дозволила присутнім відчути біль і горе того періоду. Її органічно доповнили спогади очевидців, зачитані Поповою А., декламація вірша під мелодію, яку виконала на скрипці Перевозчикова М., перегляд відеоролику й невелика сценка, розіграна Журавель Д., Міннібаєвою А., Козловим А. Протягом заходу відбулося запалювання свічки, а завершився він, за християнською традицією, причащанням хлібом. Слухачі подякували за приділену пам'ятній даті увагу, висловили свою скорботу щодо страшних подій Голодомору й надію на те, що більше ніколи народ не опиниться в подібних умовах.
Шавлюк А., учениця 10-А класу
