«Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця».
Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.
Відкриті архівні документи ще і ще раз засвідчують, що авторами геноциду, штучного голодомору, фізичного знищення народу стали тодішня правляча влада, радянський політичний режим. Народ України пам’ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору. А тому варто робити все, щоб їх нащадки, знали про ті лихоліття, свято берегли їх у своїй пам’яті в ім’я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.
23 листопада в Широківському будинку культури була проведена година пам’яті і скорботи «Голод 33-го – біль душі і пам’ять серця». Учасникам заходу була запропонована бесіда про передумови створення штучного голоду в Україні та зачитані хвилюючі спогади очевидців Голодомору. В Широківській сільській бібліотеці організовано книжкову виставку «Голодомор – це людський біль». У нас, українців є традиція: коли людина помирає, запалюють свічку, щоб душа летіла при світлі і знайшла свій прихисток у потойбіччі. А, оскільки, у 1933-му померлим ніхто не світив свічки, то душі їхні досі неприкаяні і не можуть опікуватися нами. Отже ми запалили Свічку Пам’яті для всіх невинно убієнних. Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.
