17 травня - День вишиванки
У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка - яскравий приклад і підтвердження цьому.
Історія вишиванки своїми витоками сягає в незапам’ятні часи. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. - IV ст. н. е . У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датування знахідок VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX століть.
Здавна вишиті речі служили не тільки одягом, але й своєрідними оберегами. Їх виготовляли з натурального конопляного або лляного полотна і вишивали різнокольоровими нитками. Використовувались чорний, червоний, білий та інші кольори.
Виріб прикрашали складними візерунками й магічними символами, покликаними захистити людину від бід, хвороб, злих сил. Кожна сім’я мала свої секрети вишивки, передаючи їх у спадок по жіночій лінії . Сьогодні вишиті сорочки дуже популярні. Їх носять чоловіки, жінки, діти, літні люди в різних куточках країни.
Всеукраїнський день вишиванки – чудовий привід вийти на вулицю в етнічному одязі та відчути народну єдність, долучившись до безсмертних традицій наших предків.
Узор вручну , широка планка ,
легенький запах ковили,
моя сорочка вишиванка ,
вся ніби сплетена з трави.
Дніпра потоки,степ , простори,
по лівій й правій стороні.
Червоно - чорні всі узори,
мережив ряд на полотні.
Традицій пласт , легенди роду ,
духовний символ, оберіг,
калини кущ, дівочу вроду,
на полотні все хтось зберіг.
Прості орнаменти, народні,
тягучі як пісні з степів.
Все актуально і сьогодні,
хоча й прийшли з далеких днів.
Статтю підготували юнкори гуртка «Юний журналіст» ПКЗ «БДЮТ»:
Коротиш Аріана, Черняєв Микита.
