День боротьби проти діабету
Щорічно 14 листопада у багатьох країнах світу відзначають Всесвітній день боротьби з цукровим діабетом. Не виняток і Україна. Цей захід ініційовано задля координації зусиль у боротьбі проти цукрового діабету, підвищення знань суспільства про цю хворобу, її причини, симптоми та ускладнення, щоб нагадати про те, що поширеність цукрового діабету в світі невпинно зростає.
Дата проведення Всесвітнього дня боротьби з цукровим діабетом обрана не випадково, адже 14 листопада — день народження Фредеріка Бантинга, канадського фізіолога, котрий відкрив (спільно з Джоном Маклеодом) гормон інсуліну, за що отримав у 1923 р. Нобелівську премію з фізіології та медицини. Це відкриття врятувало і продовжує рятувати життя мільйонам людей.
Цукровий діабет входить до трійки захворювань, які найчастіше спричиняють інвалідизацію населення та смерті (атеросклероз, рак і цукровий діабет).
За даними ВООЗ, цукровий діабет збільшує смертність в 2-3 рази і скорочує тривалість життя .Захворюваність щорічно збільшується у всіх країнах на 5-7%, а кожні 12-15 років — подвоюється. Як наслідок, катастрофічне зростання кількості хворих набирає характер неінфекційної епідемії.
Цукровий діабет характеризується стійким підвищенням рівня глюкози у крові, може виникнути у будь-якому віці і продовжується протягом всього життя. Чітко прослідковується спадкова схільність, однак реалізація цього ризику залежить від дії багатьох факторів, серед яких лідирують ожиріння та гіподинамія. Розрізняють цукровий діабет 1 типу чи інсулінозалежний і цукровий діабет 2 типу чи інсулінонезалежний. Катастрофічне зростання захворюваності пов'язане з цукровим діабетом 2 типу, частка якого становить понад 85% всіх випадків.
Тривалість життя пацієнтів збільшилась, вони перестали помирати безпосередньо від цукровго діабету. Успіхи діабетології останніх десятиліть дозволяють оптимістично дивитися на вирішення проблем, спричинених діабетом.
Особливу тривогу викликає зростання захворюваності на цукровий діабет серед дітей та підлітків. Саме тому необхідно привертати увагу громадськості, вчених, медиків, державних та політичних діячів до цієї проблеми.