Івана Купала – свято, оповите чарами
Мабуть не має такої людини, яка б не любила це таємниче, повне загадок та чарів свято. І для кожного воно несе свій романтичний дух давніх традицій, національного колориту.
Із часів прийняття християнства свято дещо трансформувалося в церковне, адже саме 7 липня церква святкує народження Івана Хрестителя. Згідно з Євангеліями, Іван Хреститель був попередником Ісуса Христа, що пророкував його пришестя та хрестив Ісуса у водах Йордану. Він був пророком, мучеником, найбільшим святим після Діви Марії. Іван вчив людей вести чистий та чесний спосіб життя, бути справедливими, поважати один одного, шанувати. Саме моральний обов'язок людини він ставив вище за інші.
Згодом же, після поширення релігії християнства, цей день отримав назву звичну до сьогодення – свято Івана Купала, що припадає на день літнього сонцевороту і символізує народження літнього сонця.
Ніщо так не приваблює, як таємничість та загадковість, а саме цих якостей свято має щонайбільше. Купальські традиції та ритуали – ці скарби лишили нам далекі покоління, аби невмирущою була віра і надія у всепереможну силу добра, достойного виховання, щоб уберегтися від злих духів, віра в чудеса, які роблять життя яскравішим, а нас – сильнішими та добрішими. І кожен, мабуть, упереджено і остаточно упевнений, що та папороть таки не цвіте, але, зустрічаючи цю рослину, в думках все одно виринає добре старе повір'я про її цвіт…
Цього свята кожен чекає по-своєму сильно. Бо саме цієї ночі можна стати здоровим та щасливим аж до наступного року, скупавшись лишень під зірками у відкритому водоймищі. Дівчина може напророкувати своє весілля, а хтось відправиться на пошуки чарівної квітки папороті, що принесе із собою для когось багатство, для когось – кохання.
За повір'ями, спати у Купальську ніч не можна, адже у цей час оживають та відкриваються людському оку всі чари, і пропустити таке дійство – неприпустимо. Із настанням темноти уся нечисть, що живе у воді, покидає свої підводні «хатини», тому це найкращий момент скупатися під нічним небом. Вода ніби сама стає цілющою і допомагає очистити душу, помисли, допоможе припинити хвилювання, заспокоїть. Навіть роса цього ранку є чарівною. Аби відчути її добру дію на собі, слід рано вранці пробігтися босоніж по траві.
Надзвичайно прекрасним візуально є звичай пускати віночки по річці. Неодружені дівчата засвітла плетуть вінки із величезної кількості духмяних трав та квітів, подумки уявляючи свого нареченого. Коли на землю спускається ніч, на воді починається справжня казкова краса: на річковому полотні віддзеркалюються яскраві зорі і на її хвилях повільно, мов човники, що шукають пристанища, пливуть різнобарвні вінки, як символ віри у всемогутність кохання. Якщо вінок пропливає мало – наречений свою обраницю розлюбив, а якщо пливтиме далеко-далеко – можна збирати придане й готуватись до весілля.
Неабиякої сили на Івана Купала набуває вогонь. Із ним, переважно, мають справу чоловіки. Саме вони розводять багаття, яке є стрижнем Купальської ночі. Навколо нього водять хороводи, співають пісень. Та навіть тут без чарів кохання не обходиться: хлопці стрибають через вогонь, узявшись за руку зі своєю дівчиною. Якщо їхні руки не розімкнуться під час стрибку, то житимуть вони щасливо, а як розімкнуться – разом їм не бути. У тендітних дівчат – віночки, у хлопців забави серйозніші – вогняні колеса. Вони пускають їх з високої гори, або ж розкручують на стовпі. Такі палаючі колеса символізують літній сонцеворот.
Найчарівніше цієї ночі відбувається у лісах: саме вони на свято стають місцем, де, за легендами, найчастіше відбувається усіляка дивина. Дерева та уся рослина починає рухатися місцинами та шепотіти щось одне одному через рухи листя, які колише вітер. Тварини теж розмовляють, мов люди. А історії ці відомі від тих, хто цієї ночі блукав лісом у пошуках цвіту папороті… На свято цілющої сили набувають усі трави, а папороть – особливо. За повір'ями, квітка має форму стріли із надзвичайно прекрасним червоним бутоном, що, розпускаючись, наповнює ароматом увесь ліс, а навколо неї кружляють добрі духи предків.
У кожній легенді є часточка правди. Завдяки таким історіям, таким святам можна хоч ненадовго забути про буденні справи, відпочити, повірити у щось добре і прекрасне. Тому не відмовте собі у задоволенні пустити водою вінок, сплетений із духмяних трав, скупатися у цілющій річці, і, можливо, вирушити на пошуки чарівного цвіту, адже чудеса існують. І абсолютно неважливо 7 Вам років, чи 45. Достатньо просто повірити…
