Традиційно Центр соціальних послуг вітає своїх підопічних.
На жаль, роки – не журавлі. Вони не повертаються із вирію. А так хотілося б, щоб журавлині крила ніжно торкнулися і стерли сліди часу на обличчі, а інколи й у душі порядних людей, трудівників, самовідданих матерів.
7 жовтня відзначила своє 90-річчя жителька селища, Дзибало Валентина Іванівна. З привітаннями і подарунками до неї завітали завідуючий відділом соціальної допомоги вдома Бондаренко К. М. та соціальний робітник Савіна А.В.
Нелегка доля випала цій жінці. Позаду залишилися роки, сповнені радощами і болями, невдачами і успіхами. В дитинстві пережила голодомор, юність її обпалила війна.
Багато років віддала відчайдушній праці у школі, виховувала своїх дітей та чужих. Сьогодні ювілярці є чим пишатися, вона любляча мама, бабуся, берегиня добра, щастя і сімейного затишку у своїй родині. Вічні, як життя, Божі заповіді, які вчать нас шанобливо ставитися до батька, матері, вчителя, старших за віком. Старість — це зима нашого життя. Пізньою буває вона, але дуже часто — безпорадною і одинокою. В Валентини Іванівни вона зігріта увагою, любов’ю і теплом … Гості побажали ювілярці та її родині міцного здоров’я на довгі роки, достатку, любові і поваги від дітей та онуків.
У цей святковий світлий день,
Коли настав Ваш ювілей,
Ми щиро Вас вітаємо,
Добра і щастя Вам бажаємо.
Хай обминають Вас тривоги,
Хай Бог дасть щастя на путі,
Хай світла, радісна дорога
Щасливо стелиться в житті !
Тож не старійте і не знайте
В житті ні смутку, ані бід,
У серці молодість плекайте,
Живіть до ста щасливих літ!
