Як громада може хазяйнувати на своїй землі, - досвід Веселівської ОТГ
Сонячні батареї, «скіфський» курган та рада старійшин. Про те, як безкорисливість допомогла голові Веселівської об'єднаної громади Петрові Кіяшку позбутися двох небезпечних об’єктів та залучити інвестора у проект вартістю 400 млн грн.
До об’єднання громади Віталій Яригін, генеральний директор компанії «Хімічні авіаційні технології» та льотний директор «Української льотної академії», що базуються у селі Широкому Веселівського району Запорізької області, не був знайомим з Веселівським селищним головою Петром Кіяшком. І загалом до влади ставився не надто люб’язно, нарікаючи на її незліченні вади. Та Петро Кіяшко, котрий переміг на виборах голови ОТГ, здобувши понад 70% голосів, відверто здивував його.
Столичні партнери пана Віталія давно планували побудувати десь у гарячих таврійських степах сонячну електростанцію, і коли одного разу Петро Кіяшко привіз якихось своїх гостей, щоб показати їм підприємства Яригіна, той поміж іншим запитав, чи немає у селищі «близько двадцяти вільних гектарів». Петро Кіяшко відповів, що подумає, і згодом запропонував йому територію колишнього консервного заводу.
- Те, що ми вирішили будувати сонячну електростанцію вартістю понад 400 млн грн у Веселому, є цілковитою заслугою голови громади Петра Кіяшка, – розповідає Віталій Яригін. – Вперше у моєму житті влада запропонувала мені значний ресурс без жодних зустрічних вимог. Ми отримали 28,5 гектарів абсолютно законно та прозоро. Скажу більше: якби не ця прозорість, ми б не брали землю у Веселому, а шукали б інші, більш зручні для нас локації. Адже в Україні чимало технопарків під будівництво сонячних електростанцій, повністю підготовлених, та ще й з документацією. А тут нам виділили величезний пустир, завалений сміттям, із закинутими заводськими будівлями, і ми витратили кілька мільйонів гривень, щоб довести цю ділянку до ладу. Але те, що не треба було платити жодних незаконних винагород, окупило усі наші затрати.
Громада також допомогла інвестору отримати усі потрібні дозволи та пройти через кілька складних бюрократичних процедур, пов’язаних з виділенням землі.
- По-перше, я підключив до оформлення документів інвестора фахівців селищної ради, а також задіяв усі особисті зв’язки, – розповідає Петро Кіяшко. – По-друге, за більшістю дозволів звертався я чи мої заступники, і це зекономило інвестору чимало грошей.
Щоб виділити землю, Веселівська селищна рада розробила генеральний план селища, завдяки чому площа земель, розташованих у межах населеного пункту, зросла до 2 тис. га. Віталія Яригіна, який дав кілька слушних порад, завдяки яким було набагато швидше отримано генеральний план, Петро Кіяшко призначив позаштатним консультантом селищної ради з економічних питань.
- Мій інтерес у тому що, стосується створення електростанції, дуже простий: станція платитиме громаді близько 500 тис. грн на рік орендної плати, плюс податки, крім того, вона дасть нам десять робочих місць, – розповідає Петро Кіяшко. – А ще велика електростанція прикрасить громаду, стане її візитівкою. Також ми розраховуємо, що завдяки станції постачання електроенергії до усіх населених пунктів громади буде стабільнішим, і у мережі виникатиме менше перепадів.
Розчистка ділянки під електростанцію – окрема історія. Після занепаду консервного заводу там утворилося стихійне звалище, куди протягом двадцяти років люди самовільно скидали сміття. Загалом його накопичилося там близько 30 тис. тонн. Крім того, залишки заводських корпусів виявилися набагато міцнішими, ніж розраховували спочатку.
- Віталія Яригін планував вивезти усе сміття на наше сміттєзвалище, – продовжує ділитися досвідом Петро Кіяшко. – Та 30 тис. тонн для нього, мабуть, було б забагато. Тому я знайшов інший варіант. У Веселому є старий кар’єр, з якого колись добували глину для цегляного заводу. Люди теж роками скидали туди сміття, у кар’єрі завелися щурі. Одним словом, я вирішив засипати цей кар’єр сміттям з консервного заводу. І тепер ми маємо 4 га готової ділянки, на яку теж зараз шукаємо інвестора. Таким чином ми не тільки привели до селища чималі інвестиції, але й позбулися двох небезпечних об’єктів.
На ділянці, відведеній під будівництво електростанції, виявилося близько 3 тис. тонн чистої землі, яку теж треба було кудись вивезти. З порадою, куди подіти цю землю, Петро Кіяшко звернувся до Веселівської ради старійшин.
- Я заснував цю раду з кількох причин, – каже голова громади. – По-перше, це елемент поваги до людей, від яких ще недавно залежала доля району. По-друге, самі ці люди почуваються потрібними, і це дає їм можливість активніше спілкуватися одне з одним, продовжувати працювати на благо громади. По-третє, мені завжди цікаво послухати думку стариків з того чи іншого питання. Куди перенести автостанцію? На що скерувати фінансовий ресурс у першу чергу? Чи варто призначати ту чи іншу людину на керівну посаду? Рада старійшин часто робить дуже цікаві пропозиції.
Одною з них була пропозиція насипати з непотрібної землі… курган. Мовляв, у нашому степу, де на сотні кілометрів жодного горбочка, цей курган відразу ж буде місцевою родзинкою. На його вершечку можна буде поставити альтанку для закоханих, великий хрест чи якийсь пам’ятник. Взимку діти будуть там кататися на санчатах. А років через п’ятдесят археологи, можливо, запевнятимуть, що цей курган насипали скіфи.
Згодом проект будівництва сонячної електростанції приніс громаді ще один бонус. Почувши, що тут можна отримати землю без хабарів та бюрократичної тяганини, до Веселого прийшов ще один інвестор, запросивши 16 гектарів. Він теж хоче будувати сонячну електростанцію. Зараз селищна рада допомагає йому отримувати усі необхідні дозволи та готувати необхідні документи. А Петро Кіяшко вже прикидає, на скільки збільшиться щорічний бюджет Веселівської ОТГ і планує нові проекти.
Нагадаємо, у Парламенті вже зареєстрований законопроект, який розширює повноваження об’єднаних територіальних громад в сфері земельних відносин, «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо управління земельними ресурсами в межах території об’єднаних територіальних громад» (№ 7118).
Автор: Дмитро Синяк
